ДОБРОГО ДНЯ!

          ВАС ВІТАЄ

                            

Нижньосиньовецький ліцей

Тереблеченської  сільської ради

Тереблеченської ТГ

Чернівецького району, Чернівецької області

Наше місце розташування

60446 , Вул.Шкльна 1, с.Нижні Синівці

 Глибоцького району 

Чернівецької області  

  тел.:  5-26-80

 e-mail: sunivtischool@ukr.net

 

 

Історична довідка 

   1848 - 1859р. - с.Синівці вперше згадується в документах.

         1877 - 1878р. - після Російсько-Турецької війни село розширюється.

   1878р.-в оселі заможного Тодосі починають вчитися 7 дітей. Уроки читає священик.

Після І Світової війни будується в селі 4-річна школа. 1925р. - школа реорганізується в п'ятирічну.

   1938р. - школа реорганізується в семирічну.

  1963р. – школа реорганізується в восьмирічну.

  1984р. – побудована нова школа.

  1991р. – школа реорганізується в середню школу.

 

   2001р. – загальноосвітня школа І-Ш ступенів.

 

      Історія села Синівці ( Глибоцького району)

       Легенда розповідає, що перша документована звістка про існування Синівців датує з 1492 року,коли молдавський воєвода Штефан Чєл Маре(Стефан Великий)                подарував цій місцевості дерев"яну церкву разом із священиком на честь перемоги в одній із війн з турками ( в цілому він побудував і подарував 49 монастирів та            церкв на честь 49-ти перемог, одержаних над турками ).

              Звідки назва Синівці?

      Існують різні версії походження назви села. Одні кажуть що це пов"язано із сіном  і сінокосами, яких було в досталь на території Буковини. Інші- що назва                        походить від румунського слова Săniuță (санчата). Назва у всякому випадку відповідає навколишньому середовищу. Природа щедро обдарувала наше село                        чарівними місцями, високими пагорбами які покриті зеленню та лісами, широкими полями, прозорими водами, родючими грунтами. Але Синівцям випала                         доля всю свою історію бути "на краю", на межі, на кордоні. По центру села протікає маленька річка під назвою" Молниця" , яка розділяє село на дві частини-                 с.Верхні Синівці та с. Нижні Синівці.

        

Загальна площа території села – 3035,5га. Загальна чисельність населення, що проживає на території села Синівці-1431 мешканець, з них у Верхніх Синівцях-447 мешканці, та в Нижніх Синівцях -984 мешканців.

      Загалом на території двох сіл проживають переважно румуни, але є і українці, і росіяни та інші.

    Історія села Синівців цікава та давня. Вона вона починається , як ми вже згадували , в середині ХІV століття. В архівах маленької сільської церкви зазначається, що перші жителі села з’явилися тут у 1412-1429 роках. Це були знедолені люди, втікачі з південного передгір’я Карпат. До появи перших жителів на цьому місці булм ліси з прекрасними галявинами.  Перша церква в с.Нижні Синівці була побудована більше двохсот років тому і була освячена Святим Горгієм.

    Першозасновниками села були : Грінчук, Тудосій, Унгуряну, Дамаскін, Кречун, Сташеску, Каленюк, Лучак, Паулюк та інші. Після війни з Туреччиною у 1877-1878роках, в якій приймала участь і Румунія, село збільшилося.

   У 1878 році почали відкриватися перші школи на території села. Заможні люди бажали навчати своїх дітей грамоти. Тоді сільський чоловік на прізвище Тудосій виділтв одну кімнату у своїй хаті, де почали навчатися семеро дітей з сімей Пую, Тудосій, Грінчук, Унгуряну, Лерка та інші. Уроки проводив сільський піп- так розпочалося навчання в нашому селі.

  Річка Молниця розділяє село Синівці, як ми вже згадували, на дві частини. На території с.Верхні Синівці до 1918року була Австро-Угорщина, а на території с.Нижні Синівці- Румунія. Після знищення кордону, який проходив по річці Молниця, застава була розформована, а будівлі зруйновані. Будівельні матеріали які були ще придатні, сільські жителі використовували для будівництва нової школи. В ній діти навчалися до 4-го класу, а хто бажав продовжити навчання, йшов у сусіднє село Турятка або Міхайлень.

До 1940року село входило до складу королівства Румунського. В цьому ж році Синівці, як і вся Північна Буковина, були приєднанні до Радянського Союзу. В цей же період почалися депортації в Сибір та фінляндію. В 1941році село знов перейшло до Румунії, в складі якої було до 1944року, коли радянські війська встановили державний кордон, який триває до наших днів і який розділяє Синівці від Нижніх Синвців, які знаходяться на території Румунії. Цікаво , що в Нижніх Синівцях які знаходяться в Румунії ,проживають українці, а в Синівцях з України-румуни.

 З 1991 року с. Синівці входить до складу незалежної України.

   В 1999році в С. Нижні Синівці була освячена нова церква св.Георгія, яка знаходиться поряд із старою, а в В.Синівцях будується нова церква св.Хреста, яка також височить поряд із деревиною.

 В селі є 2 школи: загальноосвітня І-ІІІ ступенів і початкова І ступенів, дитяча установа,пошиа,амбулаторія,2 магазини, 3 бари-магазини, ресторан-кафе, одна сільська рада.

    Нашу школу і село в цілому відвідують делегації та гості з інших країн- з Румунії, Франції, Італії.

   Ми пишаємося нашим селом, де живуть люди веселі , добрі,  працелюбні та прості які пишаються своєю культурою вбрання, обрядами та звичаями, з чорними від сонця загорілими руками але з посмішкою на вустах.

     Побувавши в  Синівцях ви будете насолоджуватися мальовничими краєвидами, і відчуєте цілющю силу, познайометесь з привітними та щирими людьми, пізнаєте народні традиції та звичаї. Синівці завжди подарує вам приємне дозвілля та незабутнє враження.

          

\          

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальноосвітня школа працює 

над проблемою :

Особистісно  - зорієнтоване  навчання і виховання  учнів та ії підготовка до життя ,

впровадження інтерактивних методів навчання, підвищення професійної майстерності вчителя.

 

 

 

Є школи, де цінується Слово – і це добре.

Є школи, де цінується Діло – і це добре.

Є школи, де цінується Особистість

 – ми за таку школу.